Проблема, над якою працюю: "Розвиток креативних здібностей учнів на уроках географії та в позакласний час шляхом впровадження інноваційних технологій "
Добитися цього можна тільки через правильно організовану систему навчання і виховання, правильний вибір форм і методів навчання. Щоб мислення «не дрімало», більшу частину уроку відводжу на продуктивну роботу мислення, тобто в навчально-виховному процесі надаю перевагу активним інноваційним методам роботи.
Готуючись до уроків, особливо до вивчення нової теми, вчитель повинен заздалегідь визначити мету, етапи, методи і прийоми, можливі труднощі і шляхи їх подолання. Репродуктивне відтворення географічного матеріалу відходить у минуле, а тому на кожному уроці стараюся спрямовувати діяльність на творче здобуття географічних знань на доступному для учнів рівні.
Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.
Перед собою ставлю завдання виховати творчу особистість, гармонійно розвинену, активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Життєві шляхи – як ріки, а ріки – як життєві шляхи. Одні несуть свої води тихо й незворушно, інші ж вирують, намагаються знести каміння зі шляху, шукаючи нові русла. Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів, створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості.
Навчаючи учнів, стараюся не допускати розумового ледарства на уроці. Переконана, що саме через інтерактивні методи навчання можна виховати творчого учня, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю; те, що я роблю, я розумію», - говорив великий китайський філософ Конфуцій.
Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учнів. В своїй роботі використовую як традиційні форми роботи, але своєчасно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані і інтерпретовані так і інтерактивні сучасні технології. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними вважаю проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можливо реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу: проводять спостереження…складають таблиці… опис… порівняльну характеристику… розв’язують задачі… виявляють і пояснюють географічні закономірності… проектують майбутнє…тощо. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання». Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття».
Значну увагу приділяю картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н.Баранський, карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії. Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується. Практикую творчі завдання, наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі. Пропоную учням написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками пісню («Вгадай пісню») тощо. Під час визначення географічних координат виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю. Для зацікавлення учнів на уроці використовую прийом «Дивуй». Наводжу дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної діяльності. При цьому поєдную комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель.
Центральна частина уроку – етап «побудови учнями знань», етап пошуку та розумової діяльності. Щоб досягти послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу, використовую інноваційні технології. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки – КВК, уроки-дослідження, уроки-експедиції, уроки-телепередачі, уроки-конференції, використання Інтернет-ресурсів, мультимедійних технологій, уроки-змагання, уроки-диспути – це саме ті уроки, які активізують навчальну діяльність учителя і учнів. В своїй роботі використовую багато прийомів опрацювання нового матеріалу: «ажурна пилка», «спільний проект», «дискусії», «діалог», «робота в групах», «мікрофон», «коло ідей», «мозковий штурм», «інтерв’ювання», «бліцопитування», «проблемне питання», «шпаргалка», «творча лабораторія», «здивую всіх», «естафета», «географічний крос», «вірю-не вірю», «проблемне питання», «експрес-тест» тощо. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному – вчитися навчаючи. Практикую інтегровані уроки, на яких здійснюються міжпредметні зв’язки
Активними формами навчання, що забезпечують творчу діяльність учнів, є уроки з використанням інтерактивних і проектних технологій.
При цьому учні об’єднуються у групи, до таких уроків готуються заздалегідь, самостійно. Для підготовки використовують різноманітну додаткову літературу, що сприяє закріпленню знань учнів, вдосконаленню їхніх практичних навичок, комунікативних умінь, самоосвіти.
Цікаво проходять уроки з тем «Річкові системи України» у 8 класі, «Природні зони Північної Америки»у 7 класі, «Охорона атмосфери» в 6 класі та інші.
Важливою умовою активізації творчості учнів у процесі вивчення географії є формування в них уміння розв’язувати проблемні завдання. Процес реалізації проблемного завдання складний, тому необхідно попередньо навчати школярів алгоритму поетапного розв’язання навчальної проблеми і відповідних прийомів навчальної роботи.
З метою збудження розумової діяльності учня часто на уроках використовую творчі завдання. Створюючи такі завдання, виходжу з того, що умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на відомих учням знаннях та вміннях, містити суперечності між відомим та невідомим, зацікавлювати розв’язанням, концентрувати увагу школяра, містити пізнавальну новизну.
На початковому етапі можна запропонувати прості завдання, а потім – більш складні, творчі.
Наприклад:
Завдання 1 . Закресліть зайве в переліку.
1) Жираф, лев, зебра, антилопа, ведмідь
2) Верблюжа колючка, молочай, алое, фікус.
3) Шакал, гієна, лисиця, окапі.
Завдання 2. Вставте в ланцюг пропущені ланки.
1) Екватор - ?-?-?-гілеї.
2) Екватор - ? –сніг
Завдання 3.
Савана - ?-?-?-?-?- пустеля ( савана – високі трави – розвиток тваринництва – випасання худоби – витоптування – розсіювання грунтів – пустеля).
Для розвитку творчих здібностей учнів на уроках пропоную їм пофантазувати.
Наприклад:
Завдання для розвитку творчих здібностей
- Як би змінився клімат Землі, якщо б зникли океани?
- Як би змінилися грунти України, якщо б клімат у країні став вологішим? Сухішим?
- Чи змінився б клімат Південної Америки, якщо б гори Анди були розташовані не на заході, а на сході?
Ще одним, досить результативним методом активізації розумової діяльності учнів є навчальна ігрова діяльність на уроках географії.
Гра для дітей – це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. В. О. Сухомлинський гру називав животрепетним джерелом мислення.
Підбираючи гру, потрібно поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Як правило, це кросворди, ребуси, вікторини, подорожі за картою і т. ін.
Творчість проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Наприклад, завдання, спрямовані на розвиток фантазії: «П’ять хвилин під водою», «Подорож крапельки води», «Мої враження від перебування в Африці» тощо.
Сьогодні ми стоїмо на порозі оновлення всієї системи освіти і особлива роль у цьому належить впровадженню в навчально-виховний процес нових інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів суттєво впливає на зміст, організаційні форми і методи навчання, спричиняє істотні зміни у діяльності учнів і учителів. Тому використання комп’ютера на уроках географії вважаю одним із методів активізації пізнавальних здібностей учнів. У своїй практиці використовую комп’ютер на уроках у 6, 7, 8, 9, класах.
Широкі перспективи у сфері застосування нових засобів навчання відкриваються у зв’язку з впровадженням глобальної мережі Інтернет, що спонукає учнів до пошуку нової інформації, а також прищеплює навички дослідницької діяльності. Результати використання Інтернету в навчальних цілях зумовлюються такими його перевагами, як можливість охоплення багатьох джерел інформації.
Велике інноваційне значення має проведення позакласних заходів. Суть позакласної роботи реалізовую у різноманітних формах. Проводжу предметні тижні у вигляді таких заходів: географічних ігор «Гео-еврика», КВК, «Я люблю Україну», «Географічний експрес», інформативних годин «Національні кухні країн Європи та Азії», «Країни-карлики», розгадування ребусів, кросвордів та ін.
Керуючись принципами інноваційної діяльності створила та оформила природничий кабінет, який є необхідний для розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні географії.
Для учня заняття в спеціально обладнаному кабінеті дає можливість зменшити витрати часу і зусиль, створено умови, за яких до сприйняття нового матеріалу залучається якомога більше аналізаторів, а це впливає не лише на розум учнів, а й на їхні емоції. У результаті підвищується активність учнів та зростає інтерес до предмета і до навчання взагалі.
Кожному вчителю дуже важливо опанувати ту сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких у школярів в процесі навчання будуть розвиватися комунікативні вміння, виховуватиметься воля, вироблятиметься зосередженість, буде виникати бажання вчитися, долати труднощі.
Активний діяльнісний підхід до визначення форм організації і методів навчання як дуже важливого способу управління діяльністю учнів, а отже, їхнім індивідуальним психічним розвитком, вимагає від учителя пошуку конкретних інноваційних видів діяльності, які допомагали б йому досягти вищезазначеної мети і ці методи для себе він повинен віднайти сам.
Вважаю, що майбутнє – за системою навчання, яка вкладається в схему «учень – технологія – вчитель», за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар